Шейх ‘Абдуллаг аль-Гарарій
(1328 – 1429 рр.г.)
Шейх ‘Абдуллаг аль-Гарарій - великий вчений, мухаддіс (знавець хадісів, висловлювань Пророка Мухаммада, мир йому), найбільший теолог Ісламу нашого часу. Його повне ім'я - Абу ‘Абду-р-Рахман ‘Абдуллaг ібн Мухаммад ібн Юсуф ібн ‘Абдуллaг ібн Джамі‘ аль-Гарарій аш-Шейбій аль-‘Абдарій. Рід шейха ‘Абдуллага по батькові сходить до роду Шейба (рід хранителів і служителів Священної Кя'би), а по матері - до великого халіфа Абу Бакра.
Шейх ‘Абдуллаг народився в місті Гарар (у місті у східній частині сучасної Ефіопії) у 1328 році за гіджрою (прибл. 1910 р.) в скромній релігійній родині, де всі любили знання і дотримувалися Шарі‘ату (законів, посланих Богом через Пророка).
Релігійні науки шейх ‘Абдуллаг почав поглиблено вивчати з раннього дитинства. У 7 років він вже знав напам'ять весь Священний Кур`ан.
Батько навчив його релігійним знанням за книгою «Аль-Мукаддімаг аль-Хадрамійяг», а також відомій в їхній місцевості книзі з фікгу «Мухтасар ас-Сагір». Під керівництвом своїх вчителів шейх ‘Абдуллаг вивчив напам'ять багато праць великих теологів. Особливу увагу шейх приділив заучуванню напам'ять хадісів, зібраних в широковідомих книгах імамів аль-Бухарій, Мусліма, Анаса, ат-Тірмізій, Абу Давуда, Ібн Маджага, а також інших вчених. Хадіси він вивчив за ланцюжком (існадом) передавачів до самого Пророка Мухаммада, мир йому. Він отримав дозвіл (іджаза) на видачу релігійних висновків (фатва) і передачу хадісів, коли йому ще не виповнилося 18 років.
Він отримував знання не тільки у вчених свого міста, а й багато подорожував, навчаючись у авторитетних теологів Сомалі, Ефіопії та Джібуті. Незважаючи на труднощі, з якими він стикався під час цих подорожей, кожного разу, коли він чув про вченого, в якого можна отримати знання, шейх вирушав до нього, наслідуючи приклад благочестивих мусульман перших століть. Надзвичайна пам'ять, сильний розум і щире старання допомогли йому досконально вивчити чотири мазгаби (правові школи в Ісламі: Шафі’ій, Малікій, Ханафій, Ханбалій), включаючи систему правил, які покладено в основу цих шкіл, і навіть різні думки всередині кожного мазгабу.
Завдяки наполегливій праці в осягненні ісламських наук шейх ‘Абдуллаг отримав великі релігійні знання і вже з юнацтва став відомим серед мусульман своєю вченістю. Він володів унікальними здібностями і виділявся на тлі інших однолітків всієї Ефіопії та Сомалі. Він випереджав інших у знаннях хадісів і хадісознавстві та у вивчених напам'ять матн (це основа релігійної науки у скороченому викладі, часто в тезисній формі) різних наук, а також глибокими знаннями в області сунни, арабської мови, науки про спадщину, тлумаченні Священного Кур`ану, тощо. Усе своє життя він продовжував поглиблювати знання і досяг такого рівня, що став фахівцем з кожної науки, яку вивчав. Коли він давав уроки з будь-якої науки, слухач міг подумати, що він вузький фахівець саме з цієї галузі знань, але насправді він так само добре розбирався в усіх інших релігійних науках. Попри такі глибокі знання, шейх залишався скромним, і коли йому хтось про щось розповідав, він завжди уважно слухав, намагаючись усім серцем вникнути в те, про що йому говорили, навіть якщо знав набагато більше співрозмовника.
З юнацтва шейх не тільки вчився сам, але й почав навчати інших людей, навіть тих, хто був старше за нього. Його знання досягли такого рівня, що вже вчителі, у яких він колись навчався в Ефіопії, приходили до нього поглиблювати свої знання з тих наук, яким самі колись навчали шейха.
Згодом до нього стали приїжджати люди з різних регіонів Ефіопії та Сомалі, а також вчені Ісламу стали звертатися до шейха ‘Абдуллага за порадами: вони прислухалися до його думки, слідували його повчанням. І таким чином шейх ‘Абдуллаг ще в молоді роки був призначений муфтієм (духовною особою, яка має право давати релігійні висновки (фатви)) Гарара та його околиць.
Свої глибокі знання шейх ‘Абдуллаг отримав саме так, як заповідав Пророк Мухаммад, мир йому, тобто навчаючись у досвідчених вчителів свого часу, які в свою чергу отримали знання за ланцюжком, який доходить до самого Пророка.
Вчителями шейха ‘Абдуллага з мaзгaбy імама аш-Шафі'ій (включаючи правила і методологію) і граматики арабської мови були:
великий учений і суфій шейх Мухаммад ‘Абду-с-Салям аль-Гарарій, шейх Мухаммад ‘Умар Джамі‘ аль-Гарарій, шейх Мухаммад Рашад аль-Хабашій, шейх Ібрагім Абу-ль-Гайс аль-Гарарій, шейх Юнус аль-Хабашій, шейх Мухаммад Сірадж аль-Джабартій.
Від них він отримав знання за такими відомими книгами, як «Альфійяту-з-Зубад», «Ат-Танбіг», «Аль-Мінгадж», «Альфійяг Ібн Малік», «Аль-Люма‘» імама аш-Шіразій та іншими фундаментальними книгами.
Основні знання з арабської мови шейх ‘Абдуллаг отримав у богобоязливого шейха Ахмада аль-Басіра, шейха Ахмада ібн Мухаммада аль-Хабашій та інших вчених.
Фікг (ісламська наука) за трьома іншим мазгабами (включаючи правила і методологію) він вивчав з шейхом Мухаммадом аль-‘Арабій аль-Фасій і шейхом ‘Абду-р-Рахманом аль-Хабашій.
Знання з тафсіру (тлумачення Священного Кур`ану) він отримав у шейха Шаріфа аль-Хабашій в місті Джімма (Ефіопія), а хадіси та хадісознавство він вивчав у багатьох вчених, найвідоміші з яких - шейх Абу Бакр Мухаммад Сірадж аль-Джабартій (в минулому - муфтій Ефіопії) та шейх ‘Абду-р-Рахман ‘Абдуллаг аль-Хабашій.
Протягом життя шейх ‘Абдуллаг жив у багатьох країнах. З Ефіопії він відправився до Хіджазу, на західну частину Аравійського півострова, де знаходяться міста Мекка і Медина, де прожив два роки. Потім він поїхав до країн Шаму (територія Сирії, Йорданії, Лівану, Палестини) та прожив в Дамаску близько 10 років. Після цього він переїхав до Бейрута. А також він був у Кудсі (арабська назва Єрусалиму), таких країнах, як Йорданія, Єгипет, Туреччина, Марокко та в деяких країнах Європи.
У Мецці, в мечеті аль-Харам, шейх ‘Абдуллаг навчався у богобоязливого вченого-мухаддіса, головного читця (карі') мечеті аль-Харам шейха Ахмада ‘Абду-ль-Мутталіба аль-Джабартій аль-Хабашій (його призначили читцем та імамом мечеті аль-Харам за часів правління султана ‘Абду-ль-Хаміда II). В нього він навчився 14 видам читання Кур'ану (кира'ат). А також з цим вчителем шейх ще більше поглибив свої знання з хадісознавства та отримав від нього іджаза (дозвіл на передачу).
Також шейх ‘Абдуллаг навчався видам читання Кур'ану у читця Кур'ану шейха Давуда аль-Джабартій та шейха Махмуда Файіза ад-Дейр‘атаній, що володів сімома видами читання Кур'ану (шейх ‘Абдуллаг навчався у нього, коли жив у Дамаску).
Під час своїх відвідин священної Мекки шейх ‘Абдуллаг познайомився з такими теологами, як шейх ас-Сеййід ‘Алявій аль-Малікій, шейх Амін аль-Кутубій, шейх Мухаммад Ясін аль-Фаданій, шейх Мухаммад аль-‘Арабій ат-Таббан, шейх ‘Абду-ль-Гафур аль-Афганій ан-Накшбандій (у нього шейх ‘Абдуллаг взяв тарікат Накшабандійяг). У Медині шейх ‘Абдуллаг також познайомився з місцевими вченими.
Він поглибив свої знання з хадисів з шейхом-мухаддісом Мухаммадом ібн ‘Алі ас-Сіддикий аль-Бакрій аль-Гіндій аль-Ханафій і отримав від нього іджазу. Крім того, він навчався у шейха-мухаддіса Ібрагіма аль-Хатній (він був учнем шейха-мухаддіса ‘Абду-ль-Кадіра Шалябій) і у багатьох інших шейхів, від яких він отримав іджазу на передачу релігійних знань. А також шейх ‘Абдуллаг багато часу проводив у відомих бібліотеках Медини «‘Аріф Хікмаг» та «Махмудійяг», де досліджував старовинні рукописи.
В кінці 1940-х років шейх ‘Абдуллаг відправився до Кудсу, а потім до Дамаска, де його тепло прийняли, надавши шану, гідну великого вченого. Жителі Дамаска дуже зраділи його приїзду, більше того, що до цього часу помер великий мухаддіс їх місцевості шейх Бадра-д-дін аль-Хасаній. Шейх ‘Абдуллаг багато їздив різними містами Близького Сходу: Бейрут, Хомс, Хама, Алеппо, тощо.
Коли шейх ‘Абдуллаг жив у Дамаску в мечеті аль-Катат в історичному районі аль-Кимарійяг, звістка про нього поширилася до такої міри, що до нього почали приїжджати шейхи з країн Шам і ті, хто хотіли отримувати знання.
Теологи Дамаска визнали шейха ‘Абдуллага аль-Гарарій вченим рівня великого Бадру-д-діна аль-Хасаній, нехай буде йому милість Аллага. Шейх ‘Абдуллаг став відомий як його наступник, і його стали називати «мухаддис країн Шам».
Шейха ‘Абдуллага аль-Гарарій високо оцінили вчені території Шама: шейх ‘Іззу-д-дін аль-Хазнавій аш-Шафі‘ій ан-Накшбандій (північна Сирія), шейх ‘Абду-р-Раззак аль-Халябій (імам і керуючий мечеті Бану Умейя, Омейядської мечеті в Дамаску), шейх Абу Сулейман аз-Забібій, шейх Мулла Рамадан аль-Бутий, муфтій Сирії шейх Абу-ль-Юср ‘Абідін, шейх ‘Абду-ль-Кярім ар-Рифа‘ій, шейх Наджій Нух (Йорданія), шейх Са‘ід Танатира, шейх Ахмад аль-Хусарій (шейх міста Ма‘аррат ан-Ну‘ман в Сирії, директор Шарі‘атського інституту), шейх ‘Абдуллаг Сірадж аль-Халябій, шейх Мухаммад Мурад аль-Халябій, шейх Сугейб аш-Шамій (заступник муфтія міста Алеппо в Сирії), шейх ‘Абду-ль-‘Азіз ‘Уюну-с-Суд (шейх читців Кур`ану міста Хомс в Сирії), шейх Абу-с-Су‘уд аль-Хумсій, шейх Файіз ад-Дейр‘атаній з Дамаску (володів сімома видами читання Кур`ану), шейх ‘Абду-ль-Ваггаб Дібс-уа-Зейт ад-Дімашкий, доктор аль-Халяваній (шейх читців Кур`ану з Сирії), святий богобоязливий шейх Ахмад аль-Гарун ад-Дімашкий, шейх Тагір аль-Каялій аль-Хумсій, шейх Салях Ківан ад Дімашкий і багато інших.
Хвалебні слова на адресу шейха ‘Абдуллага аль-Гарарій говорили багато видатних учених. Серед них: шейх 'Усман Сіраджу-д-дін (нащадок шейха 'Аляу-д-Діна, який був головою тарікату Накшабандійяг його часу), з яким шейх ‘Абдуллаг вів особисту і наукову переписку. А також шейх ‘Абду-ль-Кярім аль-Баярій (викладач в мечеті аль-Хадра аль-Килянійя в Багдаді), шейх Мухаммад Загід аль-Ісламбулій, шейх Махмуд аль-Ханафій (один із відомих шейхів Туреччини), шейх ‘Абдуллаг аль-Гумарій і шейх ‘Абду-ль-‘Азіз аль-Гумарій (два мухаддиси з Марокко), шейх Мухаммад Ясін аль-Фаданій аль-Маккій (викладач з хадисів і ланцюжків їх передач в релігійному університеті «Дару-ль-'Улюм ад-Діній» в Мецці) та багато інших.
Шейх ‘Абдуллаг аль-Гарарій є муршідом - наставником, провідником віруючих шляхом духовного вдосконалення. Дозвіл на передачу тарікату ар-Ріфа‘ійяг він отримав від шейха ‘Абду-р-Рахмана ас-Сабсабій аль-Хамавій і шейха Тагіра аль-Каялій аль-Хумсій. А дозвіл на передачу тарікату аль-Кадирійя він отримав від шейха Ахмада аль-'Ірбіній, від шейха ат-Таййіба ад-Дімашкий та інших шейхів.
У 1952 р. шейх ‘Абдуллаг приїхав до Бейрута, де його тепло зустріли головні вчені міста – суддя шейх Мухйі-д-дін аль-'Аджуз, шейх Мухаммад аш-Шаріф, який прийняв його у себе вдома і познайомив з муфтієм місцевості 'Аккара Багав-д-діном аль-Киляній. Муфтій 'Аккара звертався до шейха ‘Абдуллага з питаннями з науки щодо хадісів і отримував відповіді на питання, що його цікавили. Вчені Бейрута зустрічалися і проводили багато часу з шейхом ‘Абдуллагом, отримуючи у нього знання. Серед них імам мечеті «аль-Баста аль-Фавка» шейх 'Абду-ль-Ваггаб аль-Бутарій, а також імам і муаззін мечеті «Бурдж Абі Хайдар» шейх Ахмад Іскандараній.
У шейха Тавфіка аль-Гібрій шейх ‘Абдуллаг зустрічався з авторитетними людьми Бейрута, і вони визнали його великим ученим. Сам шейх Тавфік і шейх 'Абду-р-Рахман аль-Маджзуб отримали від шейха ‘Абдуллага багато користі.
Колишній заступник муфтія Мухтар аль-‘Аляйілій підтвердив високий рівень шейха ‘Абдуллага і його глибокі знання та забезпечив для шейха проживання в Бейруті за рахунок правління «Дару-ль-фатва», яке видало шейху ‘Абдуллагу офіційний дозвіл навчати релігії в будь-якій мечеті країни, а також проводити публічні лекції з Ісламу. А в 1969 році на прохання директора філії університету «аль-Азгар»у Лівані шейха ‘Абдуллага запросили провести для студентів лекцію з науки «Тавхід».
Все своє життя шейх ‘Абдуллаг присвятив поширенню істинних релігійних знань і боротьбі з сектантами, особливо з ваххабітами, «Хізб ат-Тахрір»20 і т.зв. «Джама’ат Ісламійя» (також називають себе «аль-Іхван аль-Муслімун» - «Брати-мусульмани»). Шейх ‘Абдуллаг приділив особливу увагу питанням ‘акиди, а також дав докладні релігійні докази проти екстремістів, які намагаються спотворити Іслам для досягнення політичних цілей. Він володів найглибшими знаннями з релігійних наук, знав тонкі та маловідомі питання, але через невігластво людей і поширення екстремістських ідеологій він займався переважно навчанням основ Ісламу.
Шейх ‘Абдуллаг залишив після себе десятки тисяч учнів та послідовників по всьому світу і написав багато цінних праць, серед яких:
- «Шарх Альфійяг ас-Суютий» (пояснення книги великого імама ас-Суютий з хадісознавства);
- виклад ісламської ‘акиди у віршованій формі;
- «Ас-Сират аль-Мустаким» («Істинний шлях») – книга з ‘акиди;
- «Далілю-ль-Кавім» («Вказівник Істинного Шляху») – книга з ‘акиди;
- «Мухтасар» з мазгабу імама аш-Шафі‘ій;
- «Мухтасар» з мазгабу імама Маліка;
- «Мухтасар» з мазгабу імама Абу Ханіфи;
- «Бугъяту-т-Таліб» (роз'яснення книги «Мухтасар»);
- «Ат-Та‘аккуб аль-Хасіс» (спростування помилок аль-Альбаній);
- «Нусрату-т-Та‘аккуб аль-Хасіс»;
- «Ар-Раваіх аз-Закійяг» (про благословенний Мавлід);
- «Аль-Маталіб аль-Вафійяг» (пояснення відомої книги «‘Акида ан-Насафійяг»);
- «Ізгар аль-‘Акида ас-Сунніяг» (пояснення відомої книги «‘Акида ат-Тахавийяг»);
- пояснення книги «Альфійяту-з-Зубад» (фікг аш-Шафі‘ій);
- пояснення матну «Абу Шуджа‘» (фікг аш-Шафі‘ій);
- пояснення матну «Аль-‘Ішмавийяг» (фікг Малікій);
- пояснення «Мутамміма аль-Аджуррумійяг» (книга з граматики
арабської мови); - пояснення «Аль-Байкунійяг» (книга з хадісознавства);
- «Саріх аль-Баян» (спростування помилок тих, хто суперечить
Кур`ану); - «Аль-Макаляту-с-Суннійяг» (спростування помилок Ібн Таймії);
- «Ад-Дурр ан-Надід» (книга з таджвіду);
- пояснення 13 Сифатів Аллага;
- «Аль-‘Акидаг аль-Мунджіяг» (ісламське віровчення);
- пояснення книги імама аш-Шіразій «Ат-Танбіг» з фікгу аш-Шафі‘ій (ця праця не закінчена);
- пояснення книги імама Закарії аль-Ансарій «Мангадж ат- Тулляб» з фікгу аш-Шафі‘ій (ця праця не закінчена);
- пояснення книги «Суллям ат-Тавфік іля Махаббатіллягі ‘аля-т-Тахкик» шейха ‘Абдуллага ібн Хусейн ібн Тагір;
- пояснення книги з науки віршування «Манзума ас-Сабан»;
- «Аль-Гарату-ль-Іманійяг» (спростування помилок секти «Хізб ат-Тахрір»);
- «Ад-Дуррату-ль-Багійяг» (коротке пояснення книги «‘Акидаг ат-Тахавійяг»);
- лист-спростування помилки тих, хто говорить, що Пророк знає все, що знає Аллаг;
- «Ат-Тахзір аш-Шар‘ій аль-Ваджіб» (спростування неправильнихпереконань різних сект);
- «Насіхату-т-Тулляб» (повчання у віршованій формі тим, хто навчається релігії);
- «Рісаляг фі Бутляні Да‘ва Аввалійяті-н-Нур аль-Мухаммадій» (спростування неправильного переконання про первинність світла Пророка Мухаммада, мир йому).
Шейх ‘Абдуллаг став відомим не тільки своїми знаннями, а й сильною богобоязливістю, мудрістю, скромністю, аскетизмом, сміливістю в захисті Ісламу і протистоянні сектантам. Весь свій час він проводив з користю: поклонявся Творцеві, отримував і передавав знання, давав корисні настанови, багато читав зікр і намагався дотримуватися всіх сунн Пророка Мухаммада, мир йому. Він присвятив своє життя найбільш пріоритетним і важливим питанням, був справжнім суфієм і досяг високого ступеня благочестя.
Шейх ‘Абдуллаг пішов із життя 2 Рамадану 1429 року за гіджрою (це відповідає 2 вересня 2008 р.) і похований у Бейруті.
Нехай буде йому милість Аллага і особливе благословення!
